Тема 10. Технічне обслуговування і поточний ремонт кривошипного і газорозподільного механізмів.

1. Перевірка технічного стану кривошипио-шатун-ного механізму.

- Сумарний зазор у верхній голівці шатуна і шатунном подшипнике

- Кількість газів, які прориваються в картер

- Витрата стиснутого повітря, подаваемо го в циліндри

  2. Перевірка технічного стану механізму газорозподілу.

- Витрата стиснутого повітря, подаваемо го в циліндри

- Зміна розрідження у впускном трубопроводі

- Упругость клапанных пружин

3. Роботи, що їх при ТЕ кривошипно-шатунного механізму, і механізму газорозподілу.

  Перевірка технічного стану кривошипио-шатун--+,ного механізму. Технічне стан кривошипно-ша-тутнного механізму оцінюють за характеристиками виб-роударных імпульсів в характерних точках двигуна (виброакустическая метод), сумарному розміру проміжків у верхній голівці шатуна і шатунном подшипнике, до личеству газів, які прориваються в картер, тиску в циліндрах наприкінці такту стискування (компресії), расхо ду чи падіння тиску стиснутого повітря, подаваного в циліндри.

Виброакустический метод дає найбільш достовірні і вичерпні результати диагности рования під час використання комплекту виброакустической апаратури. Але через великий вартості і складності, що вимагає високій кваліфікації операто ров-диагностов, його застосування обмежена.

Найпростішим і доступнішим пристроєм для виб-роакустического контролю є стетоскоп. У корпусі стетоскопа розміщені джерело харчування зв підсилювач, з одного боку корпусу виведений наконечник-щуп, з дру гой — головний телефон з з'єднувальним кабелем.

Перед диагностированием двигун прогрівають до температури охолоджувальної рідини 85...95°С і про слушивают, доторкаючись остриём щупа до проверяемым ділянкам.

Роботу поєднання поршень — циліндр прослушива ют у всій висоті циліндра при малої частоті обертання колінчатого валу із переходом середню. Сильний, глухого тону стукіт, іноді нагадує тремтячий звук дзвону і більший зі збільшенням навантаження, може бути при збільшеному зазорі між поршнем і циліндром, вигині шатуна, перекосе осі шатунной шийки чи поршневого пальця. Скрипы і шерехи свідчить про розпочате заедание, викликане малим зазором або недостатньою кількістю мастила.

Стан поєднання поршневе кольцо—канавка поршня перевіряють лише на рівні НМТ ходу поршня в усіх циліндрів за середньої частоті обертання колін чатого валу. Слабкий, щелкающий стукіт підвищеного тону, схожий на звук від ударів кілець одне про інше, свідчить про збільшеному зазорі між кільцями і поршневий канавкою або про зламі кільця.

Сопряжение поршневий палец—втул ка верхньої голівки шатуна перевіряють лише на рівні ВМТ при малої частоті обертання колінчатого валу з різким переходом на середню. Сильний звук високого тону, схожий на часті удари молотком по ковадлу, свідчить про ослаблення зіпряжения недостатність. Смазки чи надмірно велике випередження початку подачі палива.

Роботу поєднання колінчатий вал — шатунний підшипник прослуховують в зо немає від ВМТ до НМТ спочатку при малої, та був за середньої частоті обертання колінчатого валу. Глухой звук середнього тону свідчить про знос чи проворачивании вкладиша, дзвінкий, сильний металевий звук —про знос чи подплавлении шатунного підшипника.

Сумарний зазор у верхній голівці шатуна і шатунном подшипнике опреде ляют при непрацюючому двигуні з допомогою влаштуй ства КИ-11140. З проверяемого циліндра двигуна знімають свічку запалювання (у дизельних дви гателей — форсунку) і її місце встановлюють наконечник 2 устрою, До підставі 4 через штуцер при з'єднують компрессорно-вакуумную установку.

Установивши поршень за 0,5…1 від ВМТ на такті стискування, стопорят колінчатий вал від провертання і поперемінно створюють на циліндрі тиск 200 кПа, і розрідження 60 кПа, унаслідок чого поршень поднима ется і опускається, обираючи зазори. Сумарний розмір проміжків фіксується індикатором 3.

      У двигунів КамАЗ-740 може бути вигин шатунного вкладиша, що може спричинити для її проворачиванию. Для виміру вигину вкладиша в циліндрі створюють тиск 0, 6 МПа і крізь 30 з (давши вкладці про гнутися) встановлюють стріл ку індикатора 3 на нульову оцінку. Знявши тиск, за показниками індикатора оп ределяют вигин шатунного вкладиша, граничне зна чение якого — 48 мкм.         

    Кількість газів, які прориваються в картер, дозволяє устано вити стан поєднання    

поршень—поршневі кільця — циліндр двигуна. Про верку здійснюють на прогрітому двигуні з допомогою приладу (расходомера) КИ-4887-1. Прилад оснастили трубою із вмонтованими у ній вхідним 5 і вихідним6 дроссельными кранами. Вхідний патрубок 4 приєднують до маслозаливной горловині двигуна, ежектор 7 для отсоса газів встановлюють всередині вихлопної труби чи приєднують до вакуумної установці. Картерные гази відсмоктують через витратовимірювач з допомогою розрідження в эжекторе. Кількість отсасываемых газів регу лируют дроссельными кранами 5 і шість так, щоб тиск у порожнини картера було одно атмосферному, рідина в стовпчиках 2 і 3 манометра повинна перебувати на одному рівні. Дроссельным краном 5 встановлюють перепад тиску Аh, однаковий всім вимірів, за шкалою приладу визначають кількість які прориваються газів і  порівнюють його з нормативним.

Якщо за контролі по черзі відключати циліндри (наприклад, викручуючи свічки запалювання), то знизу нию кількості які прориваються газів можна оцінити герметичність окремих циліндрів.

   Перед виміром компресії промивають віз душний фільтр, контролюють фази газорозподілу і регулюють теплові зазори клапанів. Компрессию в циліндрах визначають компрессометром, уявляю щим собою корпус з вмонтованим до нього манометром. Манометр з'єднаний із одним кінцем трубки, іншому кінці якої є золотнік з гумовим наконеч ніком, щільно вставляемым в отвір для свічки за жигания. Проворачивая колінчатий вал двигуна старий тером чи пускової рукояткою, вимірюють максимальне тиск у циліндрі і порівнюють його з нормативним.

      Для карбюраторних двигунів номінальні значення компресії становлять 0,75...0,8 МПа, а граничні — 0,65 МПа. Граничні значення компрессий двигунів ЯМЗ і КамАЗ становлять відповідно 2,7 і 1,8......2 МПа.

Падіння компресії нижче граничною можливо при эакоксовывании поршневих кілець, їх залягання взв'язку із утратою пружності чи поломки.

        Витрата стиснутого повітря, подаваемо го в циліндри, вимірюють приладом К-69М. Стиснутий повітря подається в циліндр від кому-. прессорной установки через штуцер, ввернутый в отвер стие свічки запалювання чи форсунки, при непрацюючому двигуні. Рукояткой редуктора тиску 11 прилад на страивают те щоб при повністю закритому клапані 4 штуцера 6 стрілка манометра 7 перебувала проти нульового розподілу, а при повністю відкритому клапані і відпливу повітря на атмосферу — проти розподілу 100 %.

    Проворачивая пускової рукояткою колінчатий вал, встановлюють поршень у безвихідь кінця такту сжа тия (на той час свисток-сигнализатор, надягнутий на штуцер, перестає свистіти). Знявши свисток, надягають на штуцер быстросъемную муфту з'єднувального шлан га приладу. Щойно стрілка приладу зупиниться, визначають витрата стиснутого повітря, подаваного в ці линдр, і порівнюють його із граничним значенням Якщо расод перевищує, граничне значення, можливі такі несправності:

зависання, обігрівання клапанів (чути сильний шум через відперстие для свічок);

поломка чи спекотливий кілець (чути сильний шум через маслозаливную горловину);

    прогорание про кладки голівки цилинд рів (спостерігається рясне поява бульбашок повітря між головкою та блоком при змочування місця їх стику мильної емульсією чи заливанням горловині радіатора);

прогорание перемичок прокладки між циліндрами (чути сильний шум повітря, перетекающего в смеж ный циліндр).

         Перевірка технічного стану механізму газорозподілу. Технічне стан механізму газорас пределения оцінюють по витраті стиснутого повітря, по даваемого в циліндри, характеристиці зміни у часі розрідження у впускном трубопроводі, упругос ти клапанных пружин.

Витрата стиснутого повітря, подаваемо го в циліндри, характеризує технічний стан, як циліндропоршневої групи, і механізму газорозподілу. Для виявлення конкретної неисправ ности після виміру цього діагностичного параметра розглянутим вище способом в циліндри заливають мо торное олію і повторюють вимір. Різниця результа тов до першому та другому випадках покаже рас хід стиснутого повітря через клапани і прокладання голівки циліндрів.

Зміна розрідження у впускном трубопроводі фіксують з допомогою вміщені у трубопровід датчиків. Працюючи двигуна у вуста новившемся режимі вимірюють амплітуди і продовж тельность імпульсів впуску і випуску газів і фазовий зрушення імпульсу щодо ВМТ поршня. Амплітуда пульсацій газів визначає герметичність клапанів, тривалість імпульсу — зазори в клапанах, а фазовий зрушення — стан механізму газораспределе ния.

 Упругость клапанных пружин перевіряють як без зняття їх з двигуна, і після розбірки кла панного механізму. Для контролю пружин непосредст венно на двигуні знімають кришки клапанного хутра низма і встановлюють поршень в ВМТ при такті сжа тия. Прилад КИ-723 ставлять ніжками 3 на тарілку клапанной пружини, переміщають рухливий кільце 5 в крайнє верхнє ситуацію і натискають на ручку 1до того часу, поки клапанна пружина не ося дет на 0,5...1 мм. Потім прилад знімають із клапана, фик сируют його і повторюють вимір. Якщо уси лие стискування пружини виявиться менше граничного, пру жину необхідно замінити чи підкласти під неї користь ладку.

    Роботи, що їх при ТЕ кривошипно-шатунного механізму, і механізму газорозподілу. При ЕО двигун очищають від бруду, перевіряють її стан візуально і прослуховують роботу у різних режимах.

     При Т 0-1 перевіряють кріплення опор двигуна до рами автомобіля, у разі потреби расшплинтовывают гайки, підтягують їх вщерть і знову зашплинтовывают. Якщо є відшарування і руйнувань гумових елементів, останні заміняють. У автомоби лей КамАЗ принаймні усадки гумових амортизаторів задніх опор двигуна становище підтримує опо ры силового агрегату регулюють з допомогою регулиро вочных накладок, встановлюваних між поперечкою і кронштейнами на лонжеронах рами. Перевіряють гер метичность сполуки голівки циліндрів (відсутність патьоків на стінках блоку циліндрів), поддона картера і сальника колінчатого валу (відсутність патьоків олії). Прослушивают роботу клапанного механізму, і при необ ходимости регулюють зазори між клапанами і ромыслами. Ослабив і утримуючи ключем контргайку 2 регулировочного гвинта 3, повертають гвинт викруткою до на здобуття необхідної зазору між коромислами 4 і зтержнями клапанів 5. Розмір зазору контролюють щупом, затягують контргайку і знову перевіряють зазор.

    При Т 0-2 додатково до робіт, виконуваних при ТО-1, перевіряють і за необхідності підтягують кріплення кришки розподільних шестерень.

Технічне обслуговування кривошипно-шатунного механізму

Термін роботи деталей двигунів залежить як від якості їх виготовлення, так і від точного виконання правил технічної експлуатації. При нормальних умовах експлуатації та правильному обслуговувані дизеля спрацювання деталей кривошипно-шатунного механізму незначне і його надійна робота забезпечується протягом усього ресурсу дизеля. У випадку порушення правил технічного обслуговування деталі кривошипно-шатунного механізму, які працюють в дуже несприятливих умовах, спрацьовуються швидше, потужність двигуна різко зменшується, інколи це може призвести до серйозних аварій.

Для забезпечення нормальних умов роботи деталей кривошип­но-шатунного механізму забороняється:

1. Повністю завантажувати без попередньої обкатки, згідно з інструкцією з експлуатації, новий двигун або після капітального ре­монту. Обкатка двигуна при поступово зростаючих навантаженнях забезпечує наближення тертьових поверхонь до розрахункових гео­метричних параметрів.

2. Працювати на тракторі без попереднього прогріву двигуна до температури охолодної рідини не нижче 50°С. Непрогрітий двигун не забезпечує повної потужності через порушення процесів сумішо­утворення і згоряння палива, а також різкого погіршення умов ма­щення. При цьому прискорюється спрацювання деталей, в першу чергу гільз, поршнів, поршневих кілець, а також відбувається об­смолення цих деталей.

3. Тривалий час працювати з перевантаженням двигуна.

4. Працювати при температурі охолоджувальної рідини нижче 70°С і вище 95°С.

5. Допускати тривалу роботу двигуна (понад 15 хв) при холос­тому ході, оскільки це супроводжується значним нагароутворенням і пригорянням (заклинюванням у канавках) поршневих кілець.

6. Запускати двигун при температурі повітря нижче -5°С без попереднього його прогрівання за допомогою підігрівального при­строю або іншими способами.

7. Експлуатувати двигун зі стуками, димними вихлопами, низь­ким тиском масла (нижче 0,1 МПа) та інтенсивним вигорянням масла.

8. Розбирати кривошипно-шатунний механізм без необхідності. Робити це можна лише у закритому приміщенні і лише у випадку крайньої потреби.

Технічний догляд за кривошипно-шатунним механізмом треба виконувати згідно з вимогами інструкції заводу-виготівника.

Для запобігання підвищеного спрацьовування деталей криво­шипно-шатунного механізму тракторист зобов'язаний виконувати такі операції:

·        при щоденному технічному обслуговуванні (ЩТО) очищати двигун від пилу і бруду;

·        усувати підтікання охолоджувальної рідини і масла;

·        перевіряти зовнішнє кріплення деталей, звертаючи особливу увагу на щільність з'єднання повітроочисника і впускних трубопро­водів;

·        перевіряти рівень і стан масла в картері двигуна; під час робо­ти слідкувати за тиском масла і кольором вихлопних газів, пе­ревіряти роботу дизеля для виявлення сторонніх стуків;

·        при перших ознаках ненормальної роботи потрібно усунути несправності;

·        при першому і другому технічному обслуговуванні (ТО-1 і ТО-2) перевірити і при необхідності долити масло в картер двигуна;

·        перевірити тиск масла в головній магістралі системи мащен­ня. Зниження тиску масла до 0,15-0,10 МПа на прогрітому двигуні при працюючих агрегатах системи мащення і правильних показан­нях манометра свідчить про значне спрацювання підшипників колінчастого вала;

·        при третьому технічному обслуговуванні (ТО-3) перевірити технічний стан циліндро-поршневої групи за кількістю газів, які надходять в картер двигуна, за допомогою індикатора витрати газів при роботі у номінальному режимі або вимірюванням компресії (тиск в циліндрі наприкінці такту стиску) за допомогою компресіометра. Для цього знімають головку циліндрів двигуна, очи­щають від нагару головку циліндрів і поршні, при необхідності міняють поршневі кільця і прокладку.

·        після встановлення головки циліндрів на блок-картер гайки шпильок необхідно затягувати у певній послідовності (рис. 3.6.) з необхідним моментом затягування гайок кріплення головки ци­ліндрів, наприклад, для дизелів СМД-18Н, СМД-31Т 220-240 Нм (22-24 кГс-м); СМД-60 відповідно 240-260 Н-м (24-26 кГс-м).

Технічне обслуговування газорозподільного механізму

До основних операцій технічного обслуговування газороз­подільного механізму відносяться:

·        перевірка стану деталей без розбирання двигуна при знятій кришці головки циліндрів;

·        підтягування кріплення головки циліндрів, стояків валиків коромисел і декомпресійного механізму;

·        регулювання теплового зазора і декомпресійного механізму;

·        перевірка і регулювання осьових переміщень розподільного вала;

·        перевірка стану фасок клапанів та їх гнізд;

·        очищення клапанів і стінок камери згоряння від паї ару;

·        притирання клапанів до гнізд при знятих головках циліндрів. Для забезпечення нормальної роботи газорозподільного ме­ханізму потрібно виконувати такі операції:

·        щозміни очищати кришку і головки циліндрів від пилу і бру­ду, а при підтіканні масла підтягувати і\ кріплення;

·        через кожні 250 год роботи при ТО 2 підтягують кріплення стояків вала коромисел, перевіряють тепловий зазор і роботу де­компресійного механізму. Тепловий зазор також регулюють при по­яві сторонніх стуків клапанів або після знімання головки циліндрів.

Регулювання теплового зазору дизелів з однорядним розміщен­ням циліндрів виконується в такій послідовності:

1. Очищають кришку і головку циліндрів від бруду і пилу.

2. У дизелів Д-65Н, А-41, А-01 знімають рукоятку керування декомпресійним механізмом з валика механізму, а в дизелях Д-120, Д-144,  МД-18Н відокремлюють тягу рукоятки керування від валика.

3. Знімають кришку головки циліндрів і прокладку.

4. Підтягують динамометричним ключем гайки кріплення голо­вок циліндрів до блок-картера, а гайковим ключем – гайки кріплення стояків валика коромисел.

5. На дизелях Д-21 та Д-37 рукояткою вмикання, а на дизелях Д 65, СМД-18Н, А-41, А-01 за допомогою викрутки включають декомпресійний механізм для полегшення обертання колінчастого вала.

6. У храповик колінчастого вала встановлюють спеціальну рукоятку і повільно обертають вал за годинниковою стрілкою, поки впускний і випускний клапани першого циліндра не відкриються і це закриються, що відповідає початку стиску в циліндрі.

7. Вал обертають, поки поршень не переміститься у ВМТ На дизелях Д-21А, Д-120, Д-37Е, Д-144 поршень перебуває у ВМТ тоді, коли мітка ВМТ на шківі приводу вентилятора встановлюється проти покажчика.

На інших дизелях для визначення ВМТ необхідно із отвору в картері маховика або задньої установочної плити вигвинтити установочний гвинт, вставити його протилежним кінцем (без різьби) в той же отвір і, натискуючи на нього, обертати вал, поки гвинт не увійде в отвір на корпусі диска маховика.

8. Регулюють теплові зазори на впускному і випускному клапанах. Зазори на холодних двигунах Д-21А, Д-120, Д-37Е, Д-144 становлять 0,3 мм; на двигунах Д-240, Д-245, А-41 - 0.25..Д30 мм; на СМД-18Н, СМД-31Т - 0,40-0,45 мм; на дизелях типу СМД-60 відповідно – 0,48...50 мм.

Для цього гайковим ключем, притримуючи викруткою регулювальний гвинт, відкручують контргайку па декілька обертів. Встановивши пластинчастий щуп відповідної товщини між бойком коромисла і торцем стержня-клапана, вкручують або викручують гвинт. При правильному зазорі щуп повинен переміщатися між бойком і торцем стержня з деяким опором, але без значних зусиль. Потім, притримуючи гвинт викруткою, гайковим ключем надійно затягують контргайку.

9. Витягають установочний гвинт з отвору диска маховика.

10. Теплові зазори клапанів інших циліндрів регулюють аналогічно, згідно з порядком роботи циліндрів дизеля.

При регулюванні теплових зазорів клапанів дизелів типу СМД-60 враховують порядок нумерації циліндрів і розміщення клапанів.

Порядок регулювання теплових зазорів аналогічний наведеному раніше, крім виконання операцій:

ВМТ першого циліндра визначається шляхом натискання на покажчик ВМТ, розташований на лівій стороні картера маховика (якщо дивитись з боку вентилятора).

Після встановлення стержня покажчика в отвір маховика знімають кришку люка па картері маховика у верхній частині і встановлюють стрілку під болт, до суміщення її з міткою на маховику «ВМТ».

Відпускають покажчик ВМТ. Під дією пружини він повинен переміститися в початкове положення.

Обертають колінчастий вал за годинниковою стрілкою на 40...45° до суміщення стрілки на картері маховика з міткою на маховику «1» і «4».

Регулюють тепловий зазор між впускним і випускним клапанами першого і четвертого циліндрів.

Обертають колінчастий вал в тому ж напрямку на 240° до суміщення стрілки з міткою на маховику «2» і «5». При обертанні вала від міток «1» і «4» до міток «2» і «5» не звертають уваги на мітки «3» і «6», оскільки в цей час у третьому і шостому циліндрах такт випуску, а не стиску.

Регулюють теплові зазори між впускними і випускними клапанами другого і п'ятого циліндрів.

Обертають колінчастий вал в тому ж напрямку на 240° до суміщення стрілки з міткою на маховику «3» і «6».

Регулюють теплові зазори між впускними і випускними клапанами третього і шостого циліндрів.

Декомпресійні механізми дизелів Д-21А, Д-120, Д-37Е, Д-144 і СМД-18Н не регулюються, а періодично оглядаються, у разі необхідності підтягуються деталі кріплення, а декомпресійні механізми дизелів Д-65, А-41 і А-01 регулюють.

Декомпресійний механізм дизелів Д-65, А-41 і А-01 регулюють так:

·        встановлюють валик декомпресійного механізму в положення «Включено»;

·        відгвинчують контргайку і фіксують болт, щоб його головка не взаємодіяла з коромислом. Від цього положення болт потрібно загвинтити ще на один оберт (на крок різьби 1,0...1,25 мм) і відповідно відкриється клапан;

·        тримаючи болт в цьому положенні викруткою, гайковим ключем надійно затягують контргайку.