Тема 15. Технічне обслуговування і поточний ремонт системи живлення двигунів, що працюють на газовому паливі

Тема 15. Технічне обслуговування і поточний ремонт системи живлення двигунів, що працюють на газовому паливі

Технічне обслуговування

ЩТО

Оглядом перевіряється:

• кріплення газових балонів і герметичність з’єднань усієї газової системи.
• геометричність арматури балонів і витрачених вертикалів.
• з’єднання бензопроводів і електромагнітного клапана-фільтра.

ТО-1

Крім робіт, передбачених ЩТО, перевіряється:

• робота запобіжного клапана газового редуктора високого тиску
• Змащується різьба штоків магістрального, наповнювального та витратного вентилів
• герметичність газової системи
• пуск і робота двигуна на холостому ходу як на газі, так і на бензині

Обов'язкове проведення очищення й встановлення на місце фільтрувальних елементів магістрального фільтра та фільтра редуктора високого тиску.

ТО-2

Крім робіт, виконуваних під час ЩТО та ТО-1, перевіряється:

• герметичність редукторів високого й низького тисків
• тиск у першому й другому ступенях редуктора низького тиску
• робота запобіжного клапана газового балона
• робота манометрів високого й низького тисків
• кріплення карбюратора й перехідника змішувача до карбюратора.
• перевірка герметичності підігрівника
• робота заслінки та її привода

Знятття ти промивка(заміна) повітряного фільтра, залити в його ванну свіжу оливу. Якщо потрібно, відрегулювати змішувач на мінімальний вміст оксиду вуглецю у відпрацьованих газах двигуна.

СО

Передбачається розбирання, очищення й регулювання:

• карбюратора-змішувача,
• редукторів, фільтрів,
• електромагнітних запірних клапанів.

Перевіряється тиск спрацювання запобіжного клапана редуктора високого тиску. Один раз у три роки проводиться огляд газових балонів. Готуючись до зимової експлуатації, зливається відстій і промивається бензобак автомобіля.

Переваги

• Газоповітряні суміші порівняно з бензоповітряними мають вищі антидетонаційні властивості, що дає змогу підвищити ступінь стискання й поліпшити економічні показники двигуна.
• Газові двигуни характеризуються повнішим згорянням суміші й набагато нижчою токсичністю (шкідливістю) відпрацьованих газів, завдяки чому зменшується забруднення навколишнього середовища.
• У разі застосування газу не зсувається плівка оливи зі стінок гільз і поршнів, зменшується нагароутворення в камерах згоряння; через відсутність конденсації пари бензину на стінки гільз циліндрів не розрізняють олива, завдяки чому 1.5 . 2 рази збільшується термін служби двигуна й період зміни оливи.

Недоліки

• у газобалонних автомобілів складніша система живлення
• підвищуються вимоги щодо пожежо та вибухонебезпечності
• потужність газових двигунів на 10-20 % менша порівняно з бензиновими

Заходи безпеки

• До водіння й обслуговування газобалонних автомобілів, допускаються особи, які мають відповідну підготовку і склали іспити з техмінімуму та техніки безпеки. Виконувати технічне обслуговування газобалонних установок можуть тільки кваліфіковані слюсарі, які пройшли відповідну підготовку й мають посвідчення.
• Регулярні роботи з двигуном, що працює слід виконувати на спеціальному посту з місцевою вентиляцією для видалення відпрацьованих газів.
• Пускати газовий двигун, якщо є витікання газу, не допускається.
• Заправляти газобалонні установки можна тільки на газонаповнювальних станціях, коли двигун не працює. Під час заправляння балонів зрідженим газом треба берегтися обмороження.
• Експлуатація газобалонних автомобілів з несправним газовим обладнанням і витіканням газу забороняється. Коли не вдається усунути витікання газу, його випускають в атмосферу (якомога далі від людей і джерел вогню).

Дизельний двигун переведений на роботу по газодизельному циклу

Існує багато схем переобладнання дизельного двигуна в газодизель, які можуть забезпечити відповідне співвідношення робочої суміші дизельного палива та газу. Економічна ефективність застосування газодизеля обумовлюється відсотком заміщення, і всі спроби збільшити відсоток заміщення рідкого палива газом призводять до дострокового виходу з ладу циліндро-поршневої групи та двигуна в цілому. Всі відомі способи конвертування дизеля в газодизель не дають змоги визначити оптимальне співвідношення рідкого та газоподібного палив, що в свою чергу може вплинути на якісні показники роботи двигуна та економічну ефективність переобладнання дизеля в газодизель. Теоретичними дослідженнями системи регулювання газодизеля, відмічають, що відсоток заміщення дизпалива газом залежить від величини навантаження на двигун.^[1]

Інші гази

Бензинові автомобілі обладнані газобалонним устаткуванням, або автомобілі до яких додається транспортний газогенератор, можуть використовувати в якості палива світильний газ або деревний.

Аміак може використовуватись в двигунах з іскровим запалюванням та дизельних двигунах з незначними змінами.

Тема 14. Технічне обслуговування і поточний ремонт системи живлення дизельних двигунів.

Система живлення дизелів

На відміну від карбюраторних двигунів, у циліндри яких надходить з карбюратора готова пальна суміш, у дизелів пальна суміш утворюється безпосередньо в циліндрах, куди паливо і повітря подаються окремо. Ця відмінність визначає особливості будови системи живлення дизелів
Внаслідок особливостей робочого процесу і головним чином застосування високого ступеня стиску дизелі вигідно відрізняються від карбюраторних двигунів меншою (на 30-35 %) витратою палива. Цим пояснюється широке застосування дизелів на важких вантажних автомобілях.
На вітчизняні дизельні автомобілі МАЗ, КраЗ встановлюють чотиритактні V-подібні дизелі Ярославського моторного заводу (ЯМЗ) — 6-циліндрові ЯМЗ-236, 8- циліндрові ЯМЗ-238 і 12-циліндрові ЯМЗ-240, потужність яких відповідно 103,176 і 220 кВт (180, 240 і 300 к. с). Усі ці дизелі уніфіковані, тобто багато деталей кривошипио-шатунного і газорозподільного механізмів (гільзи циліндрів, поршні, шатуни, вкладиші, клапани), а також окремі прилади системи живлення в них однакові.
На автомобілях КамАЗ встановлюють також чотиритактні 8-циліндрові дизелі ЯМЗ-740, потужність яких 154 кВт (210 к. с).
За будовою системи живлення усі ці дизелі майже однакові

Дизельне паливо.

Як і бензин, дизельне паливо являє собою суміш, яку дістають внаслідок переробки нафти, рідких вуглеводнів з різними температурами кипіння. Дизельне паливо повинне відповідати таким основним вимогам: мати певний фракційний склад і в'язкість, дуже низькі температури застигання й самозаймання, по можливості менший період затримки займання, малий вміст органічних кислот і сірки, не мати механічних домішок і води.
Для забезпечення якісного утворення суміші дизельне паливо повинне мати певний фракційний склад. Дизельне паливо повинне мати повну в'язкість, щоб забезпечити мащення паливної апаратури. Якщо в'язкість недостатня, погіршуються умови мащення тертьових деталей. Дуже висока в'язкість утруднює подачу і вприскування палива в циліндри дизеля.
Низька температура застигання забезпечує надійну роб автомобіля взимку, а низька температура самозаймання — легкий запуск холодного двигуна. 
Для забезпечення м'якої роботи дизеля треба, щоб під час згоряння палива тиск у циліндрах наростав плавно, а це можливо лише тоді, коли паливо займається відразу після надходження в циліндри перших його частинок. Запізнення загоряння призводить до одночасного згоряння значної кількості палива, що спричиняє різке збільшення тиску і жорстку роботу двигуна.
Період затримки загоряння палива характеризується цетановим числом, яке визначається процентним вмістом (за об'ємом) цетану в такій суміші його з альфаметилнафталіном, яка рівноцінна випробуваній суміші стосовно жорсткості роботи двигуна. Цетан — вуглеводень з найменшою, а альфаметилнафталін — вуглеводень з найбільшою межами затримки загоряння палива, які приймаються за еталон. Чим більше цетанове число, тим м'якша робота двигуна»
Корозійні властивості палива залежать від кількості органічних кислот і сірки, процентний вміст яких суворо обмежений
Вміст механічних домішок і води в дизельному паливі недопустимий, оскільки перші спричиняють посилене спрацюєш тертьових деталей паливної апаратури і забруднення а друга призводить до утворення льоду в паливо-проводах у холодну пору року
Марки дизельного палива
Основні марки автомобільного дизельного палива— ДА (арктичне), ДЗ (зимове) і ДЛ (літне)» Вони відрізняються одне від одного в основному фракційним складом і температурою застигання: чим нижча навколишня температура, тим більше в паливі легких фракцій і нижча температура його застигання.

Будова системи живлення

Система живлення дизеля ЯМЗ-236 призначена для очищення палива і повітря створення високого тиску палива його дозування, та подачі палива в циліндри двигуна.
Вона складається з паливного бака , підкачувального насоса , фільтрів грубої і тонкої очистки палива, паливного насоса високого тиску (ПНВТ), форсунки , паливопроводів низького і високого тиску. 
Працює: Під дією паливо підкачувального насоса паливо с паливного бака через фільтра грубої та тонкої очистки палива надходить до ПНВТ в якому тиск палива збільшується і через паливо проводи високого тиску паливо потрапляє до форсунок, через які воно впорскується в циліндри двигуна в дрібно розпиленому вигляді в кінці такту стиску і змішавшись з нагрітим до 500-600 0С повітрям (за рахунок стискання повітря) утворює пальну суміш яка самозаймається і в наслідок збільшення тиску виконується робота. В такті випуску відпрацьовані гази виводяться в атмосферу через випускний колектор і глушник
Паливні баки дизельних автомобілів
мають таку саму будову, що й баки автомобілів з карбюраторними двигунами,
Паливні фільтри.
Паливо, яке надходить до насоса високого тиску і форсунок, не повинно містити механічних домішок, що спричиняють пошкодження або підвищене спрацювання паливної апаратури, виготовленої з дуже високою точністю. Тому в системі живлення дизелів паливо багато разів фільтрують. У дизеля ЯМЗ-236 є такі паливні фільтри: сітчастий, на кінці паливної забірної трубки в баці; грубої очистки, встановлений між баком і підкачувальним насосом; тонкої очистки, розміщений між підкачувальним насосом і насосом високого тиску у вхідному отворі форсунок.
У фільтрі грубої очистки встановлено фільтруючий елемент, який має сітчастий каркас з намотаним на нього в кілька шарів ворсистим бавовняно-паперовим шнуром.
У фільтрі тонкої очистки встановлений фільтруючий елемент з набивкою мінеральної вати, просоченої клейкою речовиною. Фільтр тонкої очистки має перепускний клапан, пружина якого розрахована на 0,6...0,7 МПа (6...7 кгс/см2). Якщо тиск у фільтрі вищий від вказаного, клапан відкринасться і перепускає частину палива з фільтра через трубку, приєднану до нього, у паливний бак. Завдяки цьому у фільтрі і паливопроводі, який з'єднує фільтр з насосом високого тиску, підтримується постійний тиск.
Повітряний фільтр за будовою і принципом дії аналогічний до інерцйно-масляних повітряних фільтрів карбюраторних двигунів.
. На таких автомобілях як КаМАЗ, КрАЗ встановлені сухі паперові фільтра

Паливний насос високого тиску

Паливний насос високого тиску
Паливний насос високого тиску подає в циліндри дизеля потрібну кількість палива в строго визначені моменти. У двигуні ЯМЗ-236 насос установлено між правим і лівим рядами циліндрів. Вал насоса приводиться в дію валом привода, шестірні якого з'єднані з шестірнями розподільного вала дизеля. Частота обертання вала насоса вдвічі менша від частоти обертання колінчастого вала дизеля. За два оберти колінчастого вала, протягом яких у циліндрах дизеля відбувається один повний цикл, вал насоса прокручується на один оберт, і насос впорскує паливо у всі циліндри.
У корпусі насоса високого тиску кулачковий вал встановлено на кулькових (у насосах останніх випусків — на роликових) підшипниках.
Кожний з кулачків вала приводить у дію секцію насоса, яка являє собою одноплунжерний насос високого тиску, що обслуговує один циліндр дизеля. [b]Секція [/b]складасться з гільзи, усередині якої вміщено плунжер , нагнітального клапана і роликового штовхача . Плунжер може переміщатися в гільзі вгору і вниз. На проточці нижнього кінця плунжера встановлено опорну шайбу пружини яка верхнім кінцем через шайбу упирається в головку насоса. Під тиском пружини опорна шайба притиснута до регулювального болта штовхача а ролик штовхача — до кулачка вала насоса.
Коли виступ кулачка підходить під ролик штовхач піднімається, стискуючи пружину , і переміщує плунжер насоса вгору. У міру того як виступ кулачка, повертаючись, виходить з-під ролика штовхача, пружина повертає плунжер і штовхач у вихідне положення.
Отже, під час роботи дизеля плунжер рухається зворотно-поступально вгору і,вниз.
У верхній частині плунжер має осьову і радіальну просвердлини. Коли плунжер знаходиться в гільзі, ці просвердлили з'єднують надплунжерний простір з двома спіральними канавками , профрезерованими на боковій поверхні плунжера.
Під час опускання плунжера надплунжерний простір гільзи, а також просвердлини і канавки плунжера заповнюються паливом, яке надходить у гільзу з каналу у корпусі насоса через впускний отвір гільзи. Рухаючись вгору, плунжер спочатку витісняв паливо з гільзи назад в канал . Після того як плунжер перекрив отвір гільзи і паливо в гільзі буде в замкнутому просторі , дальший рух плунжера спричинить різке підвищення тиску в надплунжерному просторію Паливо відкривав нагнітальний і починає надходити через паливопровід високого тиску в циліндр дизеля. 
Нагнітання палива триває доти, поки верхня кромка лівої спіральної канавки плунжера підійде до перепускного отвору гільзи. Після цього паливо з надплунжерного простору перетікатиме через просвердлини 20 і .21 у канавку 22 і перепускний отвір гільзи в канал корпусу насоса. Тиск у надплунжерному просторі різко знизиться, нагнітальний клапан закриється, і паливо в циліндр не подаватиметься.
Кількість палива, що подається в циліндр, регулюється повертанням плунжера навколо його осі, внаслідок чого змінюється момент кінця подачі палива секцією при незмінному моменті початку подачі. При повертанні плунжера за годинниковою стрілкою (якщо дивитися зверху) кромка його спіральної канавки раніше підходить до перепускного отвору гільзи, нагнітання палива до форсунки припиняється, і кількість палива, що подається в циліндр, зменшується. Якщо плунжер повернути за годинниковою стрілкою так, щоб радіальна просвердлена плунжера співпала з отвором гільзи, тоді секція припинить подачу палива (нульова подача). При повертанні плунжера проти годинникової стрілки кромка спіральної канавки пізніше досягає отвору гільзи, і кількість палива збільшується. Для прокручування плунжера призначені зубчаста рейка і надіта на гільзу поворотна втулка , зубчастий вінець в якої перебуває в зачепленні з рейкою. Через регулятор частоти обертання колінчастого вала зубчаста рейка зв'язана з педаллю керування подачею палива. Педаль розміщена в кабіні водія» Переміщення рейки вздовж її осі зумовлює повертання втулки, яка, в свою чергу, діючи через виступи , повертає плунжер» Рух рейки викликає одночасне повертання плунжерів усіх секцій насоса на однаковий кут.
Гільзи всіх шести секцій кріпляться в загальному корпусі насоса гвинтами. Зверху в корпус вкручено штуцери , які притискають сідла нагнітальних клапанів до гільз. Зовні до штуцерів кріплять паливопроводи, які з'єднують секції насоса високого тиску з форсунками.
Кулачки розміщені на валу насоса так, що секції забезпечують подачу палива відповідно до послідовності роботи циліндрів дизеля і визначених інтервалів між робочими ходами в різних циліндрах. ВЛ з'єднаний з валом привода за допомогою відцентрової муфти 39 автоматичного випередження впорскування , яка збільшує кут випередження впорскування палива в циліндри у міру зростання частоти обертання колінчастого вала дизеля. Ця муфта за принципом дії аналогічна до відцентрового регулятора випередження запалювання карбюраторних двигунів. На задньому кінці вала насоса встановлено шестірню, за допомогою якої обертається вал, розміщений у корпусі всережимного регулятора частоти обертання колінчастого вала дизеля. Регулятор підтримує постійною будь-яку частоту обертання колінчастого вала, яку встановлює водій шляхом натискування (або відпускання) педалі керування подачею палива і, крім того, обмежує максимальну частоту обертання колінчастого вала (2250...2275 об\хв).
Підшипники, кулачки вала насоса і штовхачі, а також деталі регулятора змащуються дизельним маслом, яке заливають у корпуси насоса і регулятора. Плунжерні пари насоса змащуються паливом.
Керують роботою насоса, з місця водія за допомогою педалі, яка з'єднана системою тяг і важелів з важелем регулятора. Регулятор, у свою чергу, діє на рейку паливного насоса. Щоб зупинити дизель треба натиснути на кнопку, яка з'єднана тросом із скобою зупинника. При витягуванні кнопки скоба повертається вниз і через важільну систему регулятора пересуває рейку до відказу в бік зменшення подачі палива, внаслідок чого плунжери всіх секцій насоса встановлюються в положення нульової подачі
Принцип дії паливного насоса високого тиску двигуна КамАЗ-740 такий самий, як і у вищеописаного насоса ЯМЗ-236, але насос КамАЗ має не 6, а 8 секцій, які розміщені у V-подібному корпусі в два ряди (по 4 секції в кожному) під кутом 90° один до одного.

Підкачувальний насос
2-поршень ручной підкачки, 3- корпус насоса ручной підкачки, 32- кулачковий вал насоса високого тиску, 33- роликовий штовхач, 34 пружина, 35- шток, 36- поршень, 37- пружина поршня, 38- корпус, 43- випускний клапан, 44- впускний клапан 
Підкачувальний насос. У системі живлення дизеля ЯМЗ-236 установлюють поршневий підкачувальний насос. Його корпус 38 (рис. 29) кріпиться до корпусу 17 насоса високого тиску» У корпусі підкачувального насоса вміщено поршень 36 з пружиною 37, шток 35 і роликовий штовхач 33 з пружиною 34.
Підкачувальний насос працює так . Поршень 36 . поділяє внутрішній простір циліндра на порожнини А і Б. Порожнина з'єднується з впускним каналом, який перекривається впускним клапаном 44, і з випускним каналом, що перекривається випускним клапаном 43. Обидва клапани за допомогою пружин утримуються в закритому положенні. Ділянка випускного каналу після клапана сполучається перепускним каналом 46 з порожниною В, Поршень приводиться в дію за допомогою кулачкового вала 32 насоса високого тиску. Коли виступ кулачка набігає іш ролик штовхача 33, штовхач, шток 35 і поршень переміщуються бік порожнини А (рис. 29, а вгору). Після того як виступ кулачка повернеться і не діятиме на ролик штовхача, пружини 37 і 34 повертають поршень, штовхач і шток у початкове положення 
Рухаючись угору, поршень витісняє паливо з порожнини А через випускний клапан 43, який відкрився під тиском палива, і перепускний клапан 46 у порожнину Б, об'єм якої внаслідок переміщення поршня вгору збільшиться. Під час руху вниз поршень витісняє паливо з порожнини Б до вихідного отвору насоса, звідки воно по паливоироводу поступає у фільтр тонкої очистки і далі до насоса високого тиску. Одночасно об'єм порожнини А збільшується, і в ній створюється розрідження, впускний клапан 41 під тиском палива з боку вхідного отвору відкривається і порожнина А заповнюється паливом, яке надходить з бака. Під час наступних ходів поршня описаний цикл роботи насоса повторюється.
Тиск, який створюється підкачувальним насосом, залежить від сили пружності пружини 37 поршня і при закритому вихідному отворі насоса може досягти 0,6 МПа (6 кгс/см2). У паливній системі за підкачувальним насосом підтримується тиск 0,16...0,17МПа (1,6.„.1,7 кгс/см2).
Зверху на корпусі підкачувального насоса установлено насос ручного підкачування палива, який використовують для наповнення системи паливом і видалення повітря, що випадково туди потрапило.
Цей насос складається з корпусу , циліндра , поршня з штоком і рукоятки. Коли поршень за допомогою рукоятки переміщують угору, в порожнину А підкачувального насоса і в циліндр через клапан всмоктується паливо з бака. Під час переміщення вниз поршень витісняє паливо з циліндра через порожнину А і випускний клапан підкачувального насоса в паливопровод, який через фільтр тонкої очистки з'єднано з насосом високого тиску
Після користування насосом рукоятку накручують до відказу на різьбу циліндра ; при цьому поршень , який щільно притиснутий до прокладки , роз'єднує порожнини підкачувального насоса, і циліндра насоса ручного підкачування, що усуває можливість підсмоктування повітря в систему через насос ручного підкачування.

Форсунки

Форсунка

1- розпилювальні отвори , 2- голка розпилювача, 3-розпилювач, 4- гайка кріплення розпилювача, 5- корпус форсунки, 6- штанга, 7- пружина, 8- регулювальній гвинт, 9- контргайка, 10- ковпак, 11 фільтр, 12- вхідний штуцер, 13- гумовий ущільнювач, 14- паливний канал

- Форсунки тонко розпилюють паливо, яке подає насос високого тиску в камери згоряння циліндрів дизеля. До корпусу форсунки за допомогою гайки кріпиться розпилювач з чотирма розпилювальними отворами , в який встановлена голка. Голка силою пружності пружини , яка передається через штангу , притискується до внутрішньої комічної поверхні розпилювача і перекриває вихід палива з порожнини до отворів розпилювача.
Під час нагнітального ходу плунжера насоса високого тиску паливо від насоса поступає через вхідний штуцер 12, фільтр і канал у кільцеву порожнину розпилювача. Під тиском палива голка піднімається і порожнина розпилювача сполучається з розпилювальними отворами, через які паливо впорскується в циліндр. У момент відсікання кінця подачі палива насосом тиск у порожнинах форсунки падає і пружина опускав голку. Вихід палива з отворів розпилювача припиняється. Тиск на початку впорскування палива в циліндри дизеля ЯМЗ-236 повинен бути 15 МПа (150 кгс/см'). Тиск регулюють, змінюючи натяг пружини обертанням гвинта , при цьому ковпак знято і контргайка послаблена.Форсунки кріплять в отворах головок циліндрів дизеля накладними скобами і болтами, штуцери форсунок проходять через отвори на стику головок і кришок циліндрів; в отворах установлено гумові ущільнювачі . До штуцерів приєднують паливопроводи високого тиску, а до отворів у торцях ковпаків — дренажні трубки для відведення з порожнин у верхній Частині корпусу форсунок палива, що просочується через зазори між голкою і розпилювачем. По трубці паливо з дренажних трубок зливається в бак автомобіля.

Несправності в систем живлення дизелів. Якщо в системі живлення виникли несправності, то утруднюється запуск, знижується потужність дизеля, підвищується витрата палива, виникають перебої в роботі циліндрів, збільшується димність. Основними причини цього, витікання на дива або підсмоктування в систему живлення повітря через негерметичність з'єднань паливопроводів і приладів; забруднення паливних фільтрів; несправність підкачувального насоса; спрацювання плунжерів і гільз насоса високого тиску; порушення моменту початку і рівномірності подачі палива секціями насоса; зменшення сили пружності пружини голки форсунки; негерметичність або зависання голки; забруднення отворів розпилювача форсунки. 

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ

Технічне обслуговування системи живлення автомобіля включає в себе перевірку герметичності системи, надійності кріплення її окремих елементів на рамі і двигуні, промиванні і заміні фільтрів, зливі відстою.

При щоденному обслуговуванні зовнішнім оглядом перевіряється відсутність підтікання палива і, по приладах, наявність палива в баці.

При проведенні ТО1 зливається відстій з фільтра грубого очищення палива (ФГО), для чого відвернути пробку на дні склянки і зливати відстій до появи чистого палива. При заправленні автомобіля невідстояним паливом ізливання відстою робити щотижня.

При кожному другому ТО2 (через 32 000 км пробігу) промити фільтруючий елемент фільтра грубого очищення. При цьому злити паливо зі стакана ФГО, відвернути чотири болти кріплення стакана і зняти стакан. Очистити від бруду фільтруючий елемент, промити його бензином чи чистим дизельним паливом і продути стисненим повітрям. Зборку провести в зворотному порядку.

При експлуатації автомобіля в умовах підвищеної запиленості промивання фільтруючого елемента ФГО проводити через 350-400 км пробігу.

При проведенні ТО2 продути стисненим повітрям фільтруючий елемент повітряного фільтра, а у випадку сильного забруднення замінити. Злити відстій з фільтра тонкого очищення палива (ФТО). Для зливу відстою відвернути пробку в нижній частині корпуса ФТО і зливати до появи чистого палива.

Мал. 10. Агрегати системи живлення на двигуні Д-245:

1 - паливо провід від фільтра грубого очищення ; 2 - паливо підкачувальний насос; 3 - рукоятка ручного підкачування; 4 - пробка для випуску повітря з насоса високого тиску; 5 - паливо провід від фільтра тонкого очищення до паливного насоса високого тиску;6-паливо, провід високого тиску; 7 - форсунка; 8 - фільтр тонкого очищення палива; 9 - пробка для видалення повітря з фільтра тонкого очищення

При кожнім другому ТО2 заміняти фільтруючий елемент фільтра тонкого очищення палива. Для заміни фільтруючого елемента потрібно злити паливо з корпуса ФТО, відвернути гайки кріплення кришки і зняти кришку. Вийняти з корпуса фільтруючий елемент, промити корпус фільтра і поставити новий фільтруючий елемент. Зібрати фільтр, відвернути на 1-2 обороту пробки 9 і 4 на кришці фільтра і на корпусі насоса високого тиску (рис. 13). Прокачати систему рукояткою 3 насоси ручного підкачування 2. З появою палива послідовно закручувати спочатку пробку 4 на корпусі насоса, а потім пробку 9 на кришці фільтра.

Після пробігу 64 000 кілометрів (чотири ТО2) перевірити параметри паливного насоса і форсунок на стенді.

Тема 13. Технічне обслуговування і поточний ремонт системи живлення карбюраторних двигунів

Система живлення карбюраторного двигуна

1- паливний насос, 2- повітряний фільтр, 3- карбюратор, 4- рукоятка керування повітряною заслонкою, 5 і 6 - рукоятка і педаль керування дроселями, 7- паливопроводи,
8 і 9- покажчик і вимірювач рівня палива, 10 - паливний бак, 11 - кран, 12 - фільтр-відстійник, 13- глушник, 14 - приймальні труби глушника, 15 - випускний трубопровід двигуна, 16 - випускна труба глушника 

Які прилади входять в систему живлення карбюраторних двигунів та їх взаємодія?
Система живлення карбюраторного двигуна складається з паливного бака, паливного фільтра-відстійника, паливного насоса, фільтра тонкого очищення палива, карбюратора, повітряного фільтра, впускного трубопроводу, випускного трубопроводу, газоотводящий труби з глушником шуму випуску відпрацьованих газів, сполучних трубопроводів і бензостійкі шлангів, паливо забірного крана ; покажчика рівня палива в паливному баку, педалі управління дросельної заслінкою, кнопки управління повітряної і дросельної заслінками карбюратора. При роботі двигуна паливо з паливного бака примусово за допомогою паливного насоса подається в камеру поплавця карбюратора, попередньо очистивши у фільтрі-відстійнику і фільтрі тонкого очищення. Одночасно в карбюратор надходить повітря, попередньо очищений в повітряному фільтрі. У карбюраторі паливо змішується з повітрям в заданій пропорції і утворюється горюча суміш, яка по впускному трубопроводу надходить у циліндри двигуна, де стискається, запалюється і згорає, виділяючи теплову енергію, яка за допомогою механізмів і систем перетворюється на механічну і у вигляді крутного моменту передається на колеса автомобіля, приводячи його в рух. Відпрацьовані гази з випускного трубопроводу відводяться в атмосферу.

Висвітлення можливих причини несправностей системи живлення і способи їх усунення ми хотіли б розпочати з таблички, яка складається з двох стовпчиків. У першому стовпчику ми наводимо причини несправності системи живлення, а в іншій – способи усунення чи запобігання несправностей:

Причини несправності	Способи усунення або запобігання
Неправильні прийоми пуску двигуна, внаслідок чого відбувається пере збагачення суміші	Продути циліндри свіжим повітрям, прокрутивши колінчастий вал двигуна стартером протягом 10 с при повністю відкритих дросельній і повітряній заслінках
Паливо не надходить у карбюратор або недостатнє його подавання	Перевірити справність роботи системи живлення в послідовності: карбюратор, фільтр тонкої очистки палива, паливний насос, паливний бак
Несправність системи запалювання двигуна або перебої в її роботі	Перевірити стан приладів системи запалювання, надійність їх з’єднання, стан електропроводки
Несправність системи пуску двигуна	Дивіться статтю "Несправності системи пуску двигуна"
Відсутність зазору між торцем стержня клапана і коромислом або негерметичність клапанів, зависання їх у напрямних втулках	Перевірити і, якщо треба, відрегулювати зазор між коромислом і торцем клапана
Різке зниження компресії в циліндрах двигуна або потрапляння у них води	Перевірити компресію в циліндрах двигуна, стан прокладки головки циліндрів
Стороннє підсмоктування повітря в системі живлення, тобто у з’єднувальних вузлах кріплень або в пошкоджених місцях ущільнювальних прокладок приладів	Перевірити щільність приєднання трубопроводів до приладів системи живлення, справність ущільнювальних прокладок приладів і, якщо потрібно, підтягнути ослаблені з’єднання або замінити пошкоджені прокладки
Засмічення (забруднення) приладів системи живлення або паливопроводів	Переконатися в надходженні палива від паливного бака до камери згоряння двигуна. Виявлені засмічення усунути продуванням, прочищенням або промиванням
Несправності агрегатів системи живлення або порушення їх регулювань	Перевірити працездатність паливного насоса, карбюратора або інжекторів, стан фільтрів і паливопроводів. Виявлені несправності усунути регулюванням або заміною несправних деталей

Визначення несправностей системи живлення рекомендуємо починати з паливного бака.

ВИЯВЛЕННЯ НЕСПРАВНОСТЕЙ КАРБЮРАТОРА АБО ІНЖЕКТОРІВ

Переконавшись, що рівень палива у баку нормальний, краник відкритий, клапани пробки заливної горловини паливного бака справні, отвори в корпусі пробки для сполучення з атмосферою не забруднені, необхідно перевірити, чи подається паливо в карбюратор або інжекторну систему. Для цього треба від’єднати паливо провід від вхідного штуцера карбюратора чи інжекторів і за допомогою важеля підкачування паливного насоса або прокручуванням колінчастого вала двигуна пусковою рукояткою перевірити, чи надходить паливо з паливопроводу до карбюратора/інжекторів.

Наявність сильного і рівного струменя палива (у струмені не повинно бути бульбашок повітря) свідчить про несправність карбюратора або прозабруднення інжекторів або про підсмоктування повітря у з’єднаннях між карбюратором чи інжектором і впускним трубопроводом, між частинами самого карбюратора, між впускним трубопроводом і блоком циліндрів двигуна. У такому випадку слід підтягнути кріплення і в разі потреби замінити прокладки. Якщо підсмоктування повітря у вказаних з’єднаннях не виявлено, необхідно за рівнем палива через оглядове вікно у корпусі карбюратора або за позначкою рівня перевірити, чи надходить паливо у поплавцеву камеру.

Коли палива немає, слід викрутити пробку гнізда сітчастого фільтра карбюратора, вийняти фільтр, оглянути, промити бензином і поставити на місце. Якщо фільтр не був засмічений, то палива в поплавцевій камері може не бути через забруднення голчастого паливного клапана кришки поплавцевої камери карбюратора або через пошкодження поплавка. Голчастий клапан рекомендується перевірити і при необхідності промити й продути стиснутим повітрям, використовуючи для цього насос, яким накачують шини. В разі пошкодження поплавка (його можна виявити за легким звуком крапель бензину при струшуванні поплавка) його треба замінити новим або запаяти. Якщо під час перевірки виявиться, що в поплавцевій камері є паливо, але рівень його не відповідає встановленій нормі, слід відрегулювати потрібний рівень, підгинаючи язичок. Одночасно з цим, підгинаючи обмежувач, установлюють хід голчастого клапана в необхідних межах.

Коли під час перевірки буде виявлено, що паливо в поплавцевій камері є і рівень його в межах встановленої норми, то ймовірними причинами того, що двигун не запускається, є неповне відкриття дросельної заслінки або забруднення каналів і жиклерів карбюратора механічними домішками. Необхідно перевірити і відрегулювати привод керування дросельною заслінкою. Щоб прочистити канали і жиклери карбюратора, слід частково розібрати карбюратор і продути їх стиснутим повітрям, використовуючи насос для накачування шин. Витирати деталі карбюратора ганчірками або обтиральними кінцями не рекомендується, бо волокна, що відокремлюються від них, можуть забити канали або жиклери.

Якщо жиклери дуже засмолені, їх можна очистити загостреною паличкою з м’якого дерева, добре намоченою в ацетоні; забороняється усувати забруднення дротом або металевими предметами.

ПЕРЕВІРКА НЕСПРАВНОСТЕЙ ПАЛИВНОГО НАСОСА

Коли під час перевірки виявилося, що струменя палива з паливо проводу, який підводить його до карбюратора, немає або він дуже слабкий і нерівний, рекомендується від’єднати вихідний штуцер від паливного насоса і перевірити дію паливного насоса за допомогою важеля підкачування. При цьому діафрагма паливного насоса повинна бути у верхньому положенні, бо при крайньому нижньому положенні механізм ручного підкачування не працює. Встановлення діафрагми паливного насоса в крайнє верхнє положення може бути забезпечене поворотом колінчастого вала двигуна. Якщо паливний насос справний, то паливо під дією важеля ручного підкачування виштовхуватиметься з вихідного штуцера сильним пульсуючим струменем. Це свідчить про справність паливного насоса і забруднення трубопроводу, що з’єднує паливний насос і карбюратор. У такому випадку треба прочистити трубку, продути її стиснутим повітрям і надійно закріпити, перевіривши герметичність з’єднання паливного насоса з трубкою і карбюратором.

Може трапитися так, що під дією важеля ручного підкачування паливний насос працює, а при прокручуванні колінчастого вала стартером або пусковою рукояткою не працює або працює з перебоями, паливного струменя з вихідного штуцера немає або він дуже слабкий. Причиною цього, найімовірніше, може бути спрацювання важеля привода паливного насоса двигуна.

Хід штока діафрагми стає настільки малим, що паливний насос подає паливо недостатньо або зовсім не подає.

Відновити нормальну подачу палива можна, замінивши прокладку між корпусом паливного насоса і картером двигуна тоншою, трохи наблизивши важіль до ексцентрика розподільного вала, відрегулювавши хід штока або замінивши важіль привода паливного насоса.

Коли під час перевірки виявиться, що пульсуючого струменя палива з паливного насоса немає, треба від’єднати паливопровід від всмоктувального штуцера паливного насоса і за допомогою насоса для накачування шин продути паливну магістраль, що залишилася, в напрямі від паливного насоса до паливного бака. При цьому послухати, чи бурлить бензин у паливному баку. Якщо бурлить, то це свідчить про те, що паливний насос несправний або в систему засмоктується зайве повітря з боку підводу палива від паливного бака.

Не виявивши підсмоктування  зайвого повітря в системі (звичайно в місцях підсмоктування повітря видно сліди підтікання палива), слід насамперед оглянути паливний насос ззовні і перевірити, чи не витікає паливо з отвору, що є у нижній частині корпуса паливного насоса і з’єднує порожнину під діафрагмою з атмосферою. Вихід палива свідчить про пошкодження діафрагми паливного насоса або про відсутність герметичності у з’єднанні її з штоком. При цьому треба відновити герметичність з’єднання.

Непридатну діафрагму потрібно замінити новою. Якщо немає нової діафрагми, можна тимчасово відновити робото здатність паливного насоса, змістивши диски розірваної діафрагми так, щоб пошкоджені ділянки шарів тканини (листи) не збігалися.

При наявності підтікання палива між складовими частинами паливного насоса слід рівномірно затягнути з’єднувальні гвинти, а якщо потрібно, замінити ущільнювальну прокладку.

Під час огляду паливного насоса необхідно перевірити, чи не вискочила вісь важеля привода, чи не зламалася пружина.

Справність паливного насоса можна перевірити, закривши вологим пальцем всмоктувальний отвір паливного насоса. Якщо насос справний, то під час руху його важеля повинно відчуватись всмоктування. Паливний насос можна також перевірити викачуванням палива з окремої посудини. коли паливо добре пульсує, це означає, що паливний насос справний.

Іноді під час перевірки паливного насоса з нагнітаючого штуцера виходить слабкий струмінь палива. Найчастіше це буває засмолювання і залипання клапанів та фільтруючої сітки паливного насоса, втрати потужності пружини діафрагми і, як уже зазначалося, при пошкодженні діафрагми, підсмоктуванні повітря, підтіканні палива, спрацюванні важеля привода паливного насоса. У такому випадку найкраще розібрати паливний насос, промити і очистити клапани й сітчастий фільтр, при необхідності замінити несправні деталі.

Якщо під час продування паливної магістралі повітрям бурління палива у паливному баку не чути, але воно з’явилося при від’єднанні паливо проводу від вихідного штуцера паливного бака, то це свідчить про забруднення паливопроводу, що з’єднує паливний бак з паливним насосом. Взимку це, найімовірніше, може статися в результаті замерзання води у паливопроводі.

Щоб прочистити паливопровід, можна використати водяну грілку, обтиральні кінці, намочені в гарячій воді та ін.

НЕСПРАВНОСТІ У ПАЛИВНОМУ БАКУ

Якщо ж бурління палива у паливному баку не з’явиться під час його продування повітрям, це свідчить про несправності у паливному баку: забруднення сітчастого фільтра паливного бака, замерзання води в його приймальній трубці або наявність великої кількості бруду. При цьому необхідно видалити відстій через зливний отвір і промити паливний бак бензином. При заправлянні паливного бака треба звертати особливу увагу на чистоту палива і вживати необхідних заходів, щоб запобігти потраплянню в паливний бак води, бруду, пилу.

На багатьох автомобілях в систему живлення між карбюратором чи інжектором та паливним насосом додатково встановлюють фільтр тонкого очищення палива. При забрудненні фільтруючого елемента цього фільтра його рекомендується промити в чистому не етильованому бензині або в гарячій воді і продути повітрям. При ушкодженні ущільнювальної прокладки відстійника фільтра тонкої очистки палива її слід замінити новою.

Коли встановлено, що система живлення двигуна справна, а двигун не запускається, необхідно перевірити систему запалювання і систему пуску двигуна автомобіля.

Тема 12. Технічне обслуговування і поточний ремонт системи мащення.

Призначення системи мащення

 У двигуні, що працює, багато деталей, які передають різні зусилля, стикаються й переміщуються одна відносно одної. На подолання сил, що виникають при цьому, витрачається частина потужності двигуна. Крім того тертя призводить до нагрівання й спрацювання деталей. Аби створити найкращі умови для роботи тертьових деталей двигуна, треба максимально зменшити сили тертя. Головний і найефективніший спосіб зменшення сил тертя – введення шару мастила між тертьовими поверхнями. В цьому разі безпосереднє тертя робочих поверхонь деталей замінюється тертям шарів мастила між собою. Крім того, мастило охолоджує деталі, що змащуються, й забирає тверді частинки, які утворюються внаслідок спрацювання тертьових поверхонь, запобігає корозії деталей, зменшує зазори, отже система мащення 
призначена – для змащування деталей під час тертя, а також для відводу теплоти, що виникає під час цих зусиль під тиском або розбризкуванням.  Будова системи мащення Система мащення автомобіля складається з: Масляного насосу; Масляного фільтра; Масляного радіатора; Масляної лінійки; Контрольних приладів – датчик та покажчик тиску мастила; Пристрої для вентиляції картера. Масляний насос – слугує для створення тиску оливи й забезпечення її циркуляції в системі мащення. Шестерінчастий масляний насос автомобіля  складається з корпуса в якому встановленні дві шестерні - ведуча та ведена. Ведена шестерня вільно обертається на осі, а ведучу жорстко закріплено на валу. На іншому кінці цього вала розміщено шестерню вала привода, яка входить у зчеплення з гвинтовою шестернею додаткового вала, що дістає обертання від колінчастого вала двигуна. Масляний фільтр – призначений для очищення мастила від частинок металу, нагару, смол. На легкових автомобілях зазвичай застосовують один фільтр – повнопотоковий. Він складається з: корпусу в якому вмонтовано фільтруючий елемент, перепускний та дренажний клапан. Протидренажний клапан становить манжету з оливо стійкої гуми, що вільно перепускає оливу в корпус фільтр, але не дає змоги їй витікати з корпусу в піддон картера. Вентиляція картера потрібна для підтримання в ньому нормального тиску й видалення парів бензину та газів, що прориваються крізь нещільності поршневих кілець і спричиняють корозію деталей, забруднення й розрідження оливи.


1 - маслозливна пробка; 2 - ущільнювальне кільце; 3 - масляний картер; 4 - болт кріплення картера; 5 - прокладка картера; 6 - маслоприймач масляного насоса; 7 - болт кріплення маслоприймача; 8 - ущільнювальне кільце маслоприймача; 9 - кришка масляного насоса; 10 - ведена шестерня; 11 - корпус масляного насоса; 12 - покажчик рівня масла; 13 - кришка маслозаливної горловини; 14 - датчик тиску масла; 15 - болт кріплення вакуумного насоса; 16 - тримач вакуумного насоса; 17 - вакуумний насос; 18 - прокладка вакуумного насоса; 19 - шестерня привода вакуумного і масляного насосів; 20 - прокладка кронштейна масляного фільтра; 21 - болт кріплення кронштейна; 22 - кронштейн масляного фільтра; 23 - ущільнювальне кільце охолоджувача; 24 - охолоджувач масла; 25 - гайка кріплення охолоджувача; 26 - масляний фільтр; 27 - валик насоса; 28 - болт кріплення кришки масляного насоса; 29 - болт кріплення масляного насоса.  

Принцип роботи системи мащення

 Під час роботи двигуна насос засмоктує оливу крізь сітчастий фільтр оливоприймача й подає її під тиском у вихідний отвір, далі каналом – в оливний фільтр. У разі підвищення тиску  в системі, відкривається редукційний клапан масляного насоса, і частина оливи пропускається назад в оливоприймач. Редукційний клапан відрегульовано на заводі на тиск 0,45 МПа за допомогою пружини певної жорсткості, тому регулювати клапан під час експлуатації непотрібно. Далі мастило по каналах подається до тертьових деталей (колінчастого вала та розподільчого, ін..) та розбризкується по стінкам циліндра та механізму приводу клапанів. Мастило стікає по каналу в піддон картера автомобіля і вся операція починається спочатку. 
 Технічне обслуговування системи мащення ЩО. (Щоденне обслуговування) 1. Перевірити зовнішнім оглядом герметичність з'єднань системи мащення. 2. Перевірити рівень масла і при необхідності долити його. ТО-1. 1. Перевірити зовнішнім оглядом герметичність приладів системи мащення і маслопроводів. Підтягнути усі кріплення приладів. Усунути помічені несправності. 2. Перевірити рівень масла в картері двигуна і при необхідності долити його. ТО-2. 1. Перевірити зовнішнім оглядом герметичність з'єднань системи мащення двигуна і кріплення приладів. Усунути помічені несправності. 2.  
Замінити масло. Одночасно з заміною масла заміняють фільтр тонкої очистки. 

Заміна мастила: В двигуні мастило міняють через 10-15 тис. км. Операцію по заміні оливи та фільтра потрібно виконувати в гаражі на оглядовій ямі або на естакаді, для того щоб забезпечити вільний доступ до зливної пробки піддона. Якщо все готово, автомобіль розташований на оглядовій ямі або естакаді, застрахований противідкатним упором і стоянковим гальмом, можна розпочинати операцію. Потрібно відкрити капот зняти кришку масляної горловини, для того щоб створити нормальний атмосферний тиск в середині двигуна. Відкривши пробку в піддоні картера потрібно злити мастило, не забуваючи підставити відро або іншу ємність. Зливати мастило необхідно з прогрітого двигуна. Після того як мастило стече, потрібно закрутити пробку і відкрутити масляний фільтр. Перед установкою нового фільтра потрібно перевірити розташування гумової кільцевої прокладки, яка повинна знаходитись в канавці  торця фільтра. Новий фільтр потрібно закручувати за допомогою рук. За допомогою воронки залити масло, відповідно до сезону експлуатації. Через декілька хвилин коли мастило стече потрібно перевірити його рівень за допомогою щупа. Перед запуском двигуна незабути закрутити пробку масло заливної горловини.  

Несправності та ремонт системи мащення
 Зовнішніми ознаками несправності системи мащення є зниження або підвищення тиску в системі, а також погіршення якості масла внаслідок забруднення. Зниження тиску в системі можливе в результаті недостатнього рівня масла в картері, його зрідження, витікання через нещільності у з'єднаннях маслопроводів або тріщини, спрацювання деталей масляного насоса, порушення регулювання або заїдання редукційного клапана у відкритому положенні і внаслідок спрацювання підшипників колінчастого і розподільного валів. Низький рівень масла у піддоні картера може бути внаслідок вигоряння і витікання його через нещільності прокладок і сальників колінчастого вала. Рівень масла необхідно перевіряти щодня перед виїздом на лінію, а при тривалих рейсах — на зупинках в дорозі. Перевірку слід провадити не зразу після зупинки двигуна, а через 3—5 хв, щоб масло встигло стекти у піддон. Щоб запобігти зрідженню масла, необхідно використовувати лише ті його сорти, які рекомендуються заводськими інструкціями для даного типу двигунів. Підтікання масла через нещільності у з'єднаннях маслопроводів усувають підтягуванням цих з'єднань. Маслопровід з тріщиною заміняють. Якщо Тріщину виявлено в дорозі, то в місці підтікання розрізають маслопровід полотном ножівки і обидва кінці трубок з'єднують гумовим шлангом, розрахованим на великий тиск. Кінці шланга закріплюють на маслопроводі хомутиками або м'яким дротом. Несправності масляного насоса, редукційного клапана і підшипників усувають у ремонтній майстерні. Підвищення тиску в системі мащення можливе внаслідок застосування масла з підвищеною в'язкістю, заїдання редукційного клапана у закритому положенні і засмічення маслопроводів. Маслопроводи необхідно прочищати під час розбирання двигуна дротом, потім промивати сильним струменем гасу і продувати стисненим повітрям. Під час експлуатації автомобіля можливі випадки, коли зниження або підвищення тиску масла показує несправний покажчик тиску. Для перевірки правильності дії покажчика в один з отворів центральної магістралі, що закривається пробкою з різьбою, вкручують штуцер контрольного покажчика тиску масла. 

Таблиця Основні несправності системи мащення

 Причини Спосіб ремонту Великий тиск мастила 1).  Густе мастило Замінити мастило. 2). Несправний редукційний клапан тиску мастила Підключити контрольний манометр до масляної системи та впевнитися, що є дефект. Зняти насос усунути несправність. 3). Забиті канали системи мащення Промити двигун промивочним мастилом. 4). Несправний датчик чи покажчик тиску мастила Перевірити, а в разі потреби замінити несправні прибори. Велика втрата мастила 1). Підтікання мастила через ущільнення Виявити візуально, затягнути кріплення або замінити прокладки. 2). Спрацювання поршневих кілець Замінити поршневі кільця. 3). Забруднення системи вентиляції картера Систему потрібно розібрати та промити. 4). Збільшений зазор юбок поршнів й поршневих канавок Потрібно замінити поршні. 5). Збільшення виробки циліндрів двигуна Ремонт необхідно виконувати розточуванням. 6). Збільшення виробки стержнів клапанів або їх направляючих Розібрати головку циліндрів й замінити зношені деталі. 7). Поломка масловідбивних ковпачків Потрібно замінити масловідбивні ковпаки. Низький тиск мастила 1). Підтікання мастила Підтікання виникає в місцях де є тріщини, в з’єднаннях. 2). Спрацювання масляного насоса й підшипників колінчастого й розподільчого валів Несправність редукційного клапана усувають за допомогою підбора жорсткості пружини. 3). Малий рівень мастила в піддоні картера Є наслідком її вигорання або витікання. 4). Недостатня в’язкість мастила Замінити мастило на інше. 5). Заїдання редукційного клапана у відкритому положенні Промити або замінити. 

 Матеріали та інструмент
 Для ремонту системи, необхідно мати: Ключі   Викрутки Шестигранники Штангенциркуль   Мікрометр.  Для заміни масляного фільтра необхідно мати спеціальний ключ. Якщо немає такого ключа, а фільтр не вдається відкрутити руками, потрібно пробити корпус фільтра викруткою та скористатися нею як важелем.  Набори щупів  Лінійку слюсарну  Манометр  

Правила техніки безпеки
  Перед початком роботи необхідно від’єднати провід клеми від акумуляторної батареї, зняти мастило з картера двигуна.  Робочі місця по ремонті та технічному обслуговуванню систем мащення автомобілів, а також їхніх агрегатів і вузлів повинні бути обладнані стендами, верстатами, столами, надійними підставками (козлами), стелажами, пресами, знімачами, домкратами, підйомно-транспортними пристроями і необхідними пристосуваннями й інструментом.  Дозволяється користуватися тільки цілком справними пристосуваннями й інструментами.  Важкі деталі машин знімати або ставити на автомобіль тільки за допомогою вантажопідйомних пристроїв. Категорично забороняється знаходитися під піднятим вантажем.  Обтиральний матеріал зберігати тільки в металевих шухлядах.  Категорично забороняється курити, запалювати сірники, застосовувати відкритий вогонь у місцях роботи з паливною апаратурою.  Розбирання і зборку робити в послідовності й обсязі, зазначеним у технологічній карті. Порушення цього правила може привести до несподіваного зриву важких частин з підставок. Пожежна безпека. Пожежі на авто підприємствах можуть виникнути з таких причин:  порушення правил використання відкритого вогню, електричної енергії;  виконання зварювальних робіт у приміщеннях і на територіях, захаращених пальними матеріалами;  використання не підготовленої техніки в пожежонебезпечних місцях;  експлуатація несправних систем опалення, електродвигунів,  електронагрівальних приладів;  порушення норм зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів, вибухонебезпечних речовин. Кожне автопідприємство повинне мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать:  внутрішні крани з пожежними рукавами й стволами; вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові;  ящики й бочки з піском, водою;  покривала азбестові, повстяно-азбестові, брезентові; • ручний пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, пожежні відра тощо).  Усі проходи, проїзди й територію не можна захаращувати. Кількість автомобілів на стоянці має не перевищувати допустимої. Список використаної літератури:  В.Ф.Кисликов “Будова й експлуатація автомобілів” Київ “Либідь” 1999р.   Volkswagen Golf II / Jetta II. Руководство по эксплуатации, ремонту и техническому обслуживанию, Издательство: Атласы автомобилей, 2002 г.  Volkswagen Golf II Руководство по ремонту, 1996 г.